i Донна Анна миe полуницi

Ганна Осадко
 Для Сонце-Місяця

...дві жмені полуниць, що пахнуть щастям,
і риби у вінках із лепехи,
і звірі, що колін Її торкнувшись,
до ніг лягають і мовчать про те,
що Донні знов не спиться,
що на спицях
вона плете ночами плетениці,
що живопліт криваво доцвітає
пелюстя ронить...
ринвою вода
стікає з неба в глеки товстопузі,
і Донна Анна миє полуниці,
у дощовиці миє полуниці –
такі доладні, як сама любов.