***
Забракло слів
на лицемірства мові.
Мій янголе, що ж, правий –
занадто тимчасові…
Мій янголе правий –
занадто поверхневі
в колодязі плюють
лише одностатеві.
А в спогадах живуть,
ще «...ясени…» донині
і росяний туман,
що «мак скупав в долині…»
«Два кольори мої…»
зливаються в зелений;
якби ж то береги
були такі ж - натхненні!
Не віддали б Дніпра
отим, в ярмо бетону,
і їх експеримент
нам не створив би зону…
***
То ж яка повія
той термітник сіє?
То яка ж навала
Либідь сплюндрувала?
Чому Кий дістався
тому, хто продався?
Отакі питання
До вас, ЗАСІДАННЯ.