Я знаю собі ціну, так вже склалося:
Ніколи і ніким не забувалася,
Якщо мене не втримати – піду,
Як сили не почую – інше віднайду.
Хіба не знаєш хто я? Чарівниця!
З минулого в майбутнє провідниця!
Простою вже не стану – це зрозумій
І заземлити ти мене не мрій!
Мене контролювати – марна справа,
Я є собою, то не хвойда і не клава!
Слабких поряд не можу мати,
Не вмію слабкість людську пробачати.
Одна помилка і все буде скінчено
І не важливо чим були повінчані,
Одна помилка – крапку я поставлю
І не врятують „лібе діх” чи „лав ю”!