Що ж поробиш з такими як ми?
Скаженіємо як люд серед чуми.
Нам би подорослішати, та між іншим,
Невідомо як будемо дурнішими.
Невідомо, хто тут більш розумний,
Але потрібно щось робити з сумом.
Вже навчилася все те терпіти
Та без болю можна, час вже зрозуміти!
Насправді все це якось дуже смішно,
А заспокоєння твої звучать невтішно.
Нікому не робила я нічого злого,
За що ж образи, бурі настрою дурного?
Давай цінувати те, що нині маємо,
Берегти, що є і що надбаємо!
Не пробуджуй злі аспекти мого звіра,
Якщо хочеш хоч грам моєї довіри!