Змовкає гамір за вікном, я зосереджено дивлюся на образ давній. Дивні звірі на тлі зірок і люди дивні... Пливуть перед очима: хмари, трава, що затінила ліс, роса, що п’є серпневе небо, туман, що огорнув країну див… Пливуть перед очима …
І замовкає голос тіла, вже голос думки занімів… Мовчання, ти - спасіння…Мовчання, ти - молитва… Мовчання - ти любов… Я зосереджено дивлюся в холодну глибину криниці. Джерела зорі утопили в ній…Я пригоршнями п’ю цей кришталевий трунок і кров землі вливається в судини, небесним причастившись…
І замовкає голосіння... В свічаді обриси…Чи тінь? На вежі дзигарі пробили тричі. Ченці у церкві варту зайняли. Їх мовчазне моління над кволим Містом мир до часу береже…
22.08. 1992 - 29.05. 2010