Твої сліди шепочуть cлова прощання. У росі купають чорні коси Русалки.
У Росі шоломи гублять печеніги. В курган сховалась Мідь-Гора
То виринає то втопає печаль відвічная...
І хто ж вона?
......
З вина ти хочеш істину добути, дивак П'єро!?
Он подивися в люстро! Білий-білий твій чуб та зморшки,
що ламають грим...
Твоя вина не в тім, що гра є, що рампа кличе мало не щодня!
А в тім, що душенька вмирає, що не запріг ти їй коня,
не відпустив в степи полові на лови волі та любові
до всього сущого...
.......
А був же час і була Сила і були змога та знання.
Куди усе поділось? І що натомість?
Лиш шепіт ночі та німі вуста...