…Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться.
(Матвія 12:25)
Благаю вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення…
(Римлянам 16:17)
РОЗДІЛЕННЯ
Чому колись могутні на землі
Цивілізації розтали в часовій імлі?
Чому міцні держави по віках
Зникають, перетворюються в прах?
Хіба не знаєте, що тіло не живе,
Котре хижацька зграя розірве?!
Якщо будівлю на частини розібрати,
То була хата – і не стало хати.
Так і з державою, відома справа,
Лиш розділи – загине та держава.
А ще біда, теж звісне діло,
Коли не голова керує тілом,
Або, і з цим погодьтеся всі ви,-
Коли не слухається тіло голови.
Тоді державу ту, відома річ,
Відразу розбиває параліч.
Ось так зникають ті народи,
Що не прийшли до єдності, до згоди.
І в забуття у тих дорога,
Що від'єдналися від Бога.
Немає в світі жодної країни,
Що не розділена на партії, общини.
І кожна з них, відома суть,
Країну тягне на свій путь.
Чи можна зрушити бодай на кроки,
Якщо йти одночасно в різні боки?!
І не уникнути, щоб людям не боліло,
Бо розривається усіх єдине тіло.
Тому по-своєму страждають всі держави,
Бо не найдуть ніяк на тих рвачів управи.
І про яку там єдність гомоніти,
Коли роз'єднується Церква – Божі діти?!
Ті, що покликані Єдиним Богом в вірі,
Все людство об'єднати в Божім мирі,
Забули про об'єднання святоє діло,
І Церкву рвуть – Христове Тіло.
А про примирення й не хочуть чути,
Бо кожен хоче князем бути,
Бодай хоч на кістках, хоч на руїні,
Щоб було добре їм – не людям, не країні.
Хто ж розум й совість в вас розбудить?!
Ось прийде Бог, Він всіх розсудить!
Кажу вам всім, хто ще не знає –
Вже близько той, хто вас з'єднає
У Божому Вченні, в єдиній цілі,
Бо зробить душі ваші чисті, білі!
Той, Хто з'єднає всіх в Єдинім Бозі,
Вже тут, вже поруч, на порозі!
12.12.1998