До нестями хочеться горіти
У цьому осінньому багатті.
Ми, наївні, як дорослі діти,
Однією думкою багаті.
І до болю хочеться домріять
Те, чтого ніколи вже не буде,
Те, у що колись хотіли вірить
Ми - самотні, небайдужі люди.
Є краса - і є її примара,
Є душа - і є палка надія.
Хочеться полинути за хмари,
Те відчути, що не розумію...