***

Між нами сизий сум як небо із граками
коротких днів зими... І монітору тло..
Ти струм думок і мрій брав голими руками
і обпікав життя... А потім що було?
Важка дилема снів, тлумачення ілюзій
за Фройдом і Хассе, і всупереч обом?
Я все життя горю у вольтовій напрузі
і замикаю струм дротами слів, либонь...
А ти? А ти пішов. Обом на краще, видно,
що схлипує душа лише в однім кутку.
Залишимося ми, не люблячі, а рідні.
Підемо у весну, відверту і м’яку…
Здіймаються граки хаосом чорних цяток,
сідають на дроти, як букви у слова...
Іще одна печаль - і кіловат одтято.
Переболіла ніч і зиму. Я жива.
06.05.2010...