Аромат твого волосся
навіки в пам`ять вкарбувався
Як жаль, що кохання не збулося,
а ти цьому і не старався.
Моя шкіра дотик твій
впізнає серед мільйонів,
а насміхатись ти не смій,
я спогади ношу в долоні.
Хіба винна я, що ностальгія,
мене прислідує, як тінь.
ти мій ідеал, моя мрія,
і в той же час пекучий біль.
не критикуй мої страждання,
ти краще не вникай в біду,
ти все одно-єдине кохання
випавше на долю мою.
Не вважай божевільною.
ти лиш поглянь в мої очі.
Сповнені мукою сильною,
виплакали всі темні ночі.
Не повертайся спиною.
Я так довго на тебе чекала.
Не змушую залишатись зі мною.
Просто знай: Я тебе кохала!