Згадай той день, згадай той час,
Коли зустрілись ми з тобою.
Коли заграло поміж нас
Кохання натягнутою струною.
І звук його заграв в очах
І серце стукати боялось.
Бо в ньому поселився страх,
Що втратить те, що дочекалось.
Я притискалась в танку до грудей,
Що своїм запахом притягали.
І не стидилась я людей,
Коли безмежно на тебе спогладала.
В віртуальній хвилині кохання,
Немов в повіртрі кружляли.
Що зустріч перша і остання
Мені думки не підказали.
І ще раз, знову й знаю не востаннє
Тебе згадала з болем й пустотою.
Й про те кохання раннє,
Й ту хворобу хронічну тобою.
Ти пішов, хоч ніколи і не приходив,
Я вратила тебе, хоч ніколи і не мала.
Біль повернувся, хоч і ніколи не проходив.
Я згадала тебе, хоч ніколи і не забувала.