Заблудилась...

Екатерина Грабарская
Заблудилась в пітьмі чужих доль-
Лабіринти, примари,  туман…
Як знайти шлях до світла, пароль,
Відрізнити від правди обман…

Відрізнити, побачити суть,
Кров узріть на руках палача
Лиш би в темряві цій не заснуть…
Догорає надії свіча…

Навмання я прямую тепер.
Крок за кроком ступаю вперед.
Серед злості, розпусти,  химер
Помирає в мені поет.

Та навіщо ж комусь ті вірші?!
Глушить їх насолоди крик
І немає, не буде душі,
Де промінчик любові зник.

«Там попереду ціле життя…»
Ви ще вірите цій брехні?!
В щастя вірите,  в майбуття?
Сподіваєтесь? Я вже ні.