Стара

Ицхак Скородинский
Хмарою пір'я лелеки
до лави моєї
стара наближалася...

Що це –
берет,
макінтош,
ридикюль...
Рогові окуляри?!
Ось, підійшла і, от, якось отак, 
нахилившись до мене,
 ...суворо:
 - Не зайнято? –
сіла, зігнувшись,
знесилена...

Потім,
здригаючись,
тикала, тикала пальцями в небо...

Раптом, захекавшись,
трохи не впала

...і,
до плеча прискіпившися,
забурмотіла...

Щось там вона бурмотіла...
Про що?
Ні про що?!
 
І про все...

І

...час від часу,
волала,
що
вже...

- Зажилася!!!

Потім, ущухнула...

Ось,
схаменулася,
стиснувшись в грудку хрустку...

 Драну панчоху прикрила
долонею...

Після...
 
Ледь чутно.

- Підіть вже..

Підіть...
Перепрошую...

Геть!