З тобою ми долі єдиної бранці,
Та став не мені ти чудовим коханцем.
У серці моїм лиш мінори сумні,
Тобі я присвячую тільки пісні.
Зустрінемось знов, подивлюсь тобі в очі,
Залишу в минулому мрії дівочі.
„Не варто кохати того, хто чужий”, -
Так розум говорить, а серце: „Він твій”.