Вернись до мене я горюю.
Вернись в моє життя, я заклинаю.
Зірками в небі темному малюю:
"Тебе міцно-міцно кохаю"
Вернись весняним лагідним теплом,
Вернись квіткою запашною.
Чи поселись під моїм вікном
Співочою пташкою лісною.
Вернись,хоч краплею дощу,
Що віддірвалась від сумної зливи.
Вернись, я знов тебе впущу.
Для тебе місце в серці залишила.
Вернись холодною луною,
Її ніколи в сумі не залишу.
Розмовлятиму з нею як з тобою,
Як тобі вірші напишу.
Вернись польотом птахів небесних.
Для них розжену чорні хмари.
Вернись поглядом очей чесних.
Вернись! Не принось серцю кари.
Вернись тою ніччю літньою,
Коли душу причарував.
Нехай любов буде пізньою,
Хто ж винен,що не покохав?
Вернись до мене радугою яркою,
Вернись холодним подихом зими.
Вернись не сам, візьми з собою,
Своє кохання, свій світ верни.