То був не сильний зорепад,
То стосунки наші врізнобіч
Розлітались, як в містах
Фейєрверки в святкову ніч.
Згораючи ще у дорозі,
Кохання огарком прийшло.
Шкода,що більше ми не взмозі
Вернути пізнього літа тепло.
Ніжність посмішки обличчя,
Твого лиш в спогадах вбачаю.
А серце й досі болить ще,
І досі я тебе кохаю.
І так зустріти я волію
Тебе з букетом у руці.
Забуть тебе не хочу і не вмію.
І жаль сльозинкою сповзає по щоці.
В своє майбутнє,хоч на хвилину
Заглянути завжди боюсь,
Щоб не побачить,що ніколи не зустріну
Того, за ким отак горюсь.
І що доля ще наготувала,
Радість?Розчарування? Чи гіркоту?
Чи буде той, кого шукала?
Чи буде той, кого люблю?