Навіщо я тебе зустріла ?
Навіщо серце знов відкрила ?
В тебе є пара, а мені страждати,
Не хочу третьою ставати...
Знаю ніхто не зрозуміє,
Від болю наче серце тліє.
Сказати правду все вагаюсь,
Лишитись другом намагаюсь.
Гадаю ти це також бачиш
І розумієш, що для мене значиш.
Разом не бути нам, сама те знаєш,
Тому торкнутись рідко дозволяєш.
О, боги! Що з життям накоїла собі?
Своє б знайти, щоби не бути у журбі,
Бо раптом почуття нові - самообман,
Аби сховати біль минулий у туман.
Може й обман, та чом так крає серце?
Подруго мила, на мене ти не сердься,
Ти не хвилюйся, чуже щастя не порушу,
Мрії про тебе всі розвіяти я мушу!