Двічі в одну річку не ввійдеш,-
Так, здається, кажуть у народі.
Іншу собі долю обереш,
На майбутнє й сподіватись годі...
Прикро, що ріка для всіх одна
В ній не тільки моє щастя потонуло,
Я так довго проти течії пливла,
Що не зчулась, як те щастя промайнуло...
Я на березі стрімкому повсяк час
Буду все чекать твої вітрила,
Щоб вода не несла – вірю в нас,
Всупереч недолі є ще у нас крила...