Ностальгіє, ти мене поклич,
Де з дитинством будем віч-на-віч.
Під дзвінка шкільного перелив
Ми згадаем всіх хто нас любив.
Всіх хто з нами і кого нема
Хай до купи пам’ять обійма,
Хто живе зі мною на Землі
І хто в спогадах живе моїх.
Я минулому кричу – вернись,
Там щаслива я була колись!
Скільки щирості було в словах...
А покоління вже за нами два.
І нехай ідуть біжать роки,
Пам’ятаю погляд твій палкий.
В подяку долі свічку запалю,
Пам’ятаю все і всіх люблю.
Пам’ятаю все і всіх люблю,
Як і долю нелегку свою.