Я прощаю вас, давні друзі,
Що мене в сьогоденні забули -
Ви долаєте долі намули
І нерідко - на чорній смузі...
Все в очікуванні тужу,
По-собачому вірна людина,
І боюся лише за єдине ,-
Що без вас перетну я межу
Цього світу, де майже щодня
Є і згадка сумна, і молитва,
І незрима за кожного битва,
І незримий привіт навмання...