Актор без ролі – кинуте дитя,
долонею закривши очі, смалить через ніс.
Як цокнутий…
І зазирає,зазирає в майбуття,
і там не чує райського свого –
куліс скрипіння…
Дихання актрис…
І вже не чує він,
не чує бідолашний наш…
Там…
ГОЛОСУ СВОГО.