По полях та по дібровах
Котить сонце вечорове.
Темні хмари сіють снігом,
Знов то сонячно, то сіро.
І малі в шапках кошлатих
Бродять сни із хати в хату.
Б'ють у бубни, дмуть у роги,
Кличуть мрії у дорогу.
Разом з осінню далеко
Там дітей беруть лелеки,
Мерехтять там світлі зорі,
Місяць плаває по морю,
І у човні тім затишнім
Спить любов твоя колишня,
Горе спить твоє дитяче,
Заколисане не плаче...
Довго звала нас малеча,
Ніч забрали вслід і вечір.
Їх мелодії сумні
Вітер грає в комині.