Для Ганни О.
"І тонни води під ногами.
І білі сліди…"
І чорні підкови-карбунки на кризі
У ризи шовкові вже ніч повилася...
Іди!
Іди вже!
Іди!
Та нічого не бійся,
бо страх - то марнота
і марення предків,
обійстя котрих
кляті обри спалили...