Текст-надихач:
http://www.stihi.ru/2009/11/28/5508
КОридори коридори, ліфти, двері, переходи…
Кут глухий, стіна, бійниця, спека, сонця колісниця
І в негоді і в погоді, не спиниться… не спиниться, не спинити
мерехтіння … спиці, спиці вже зливаються в одне
І воно уже мине…незабаром, незабаром…
МУзика потребує повітря, стін, склепіння, струн
Вона потребує серця тендітного, такого ж розуму
Музика потребує мужності, жіночого терпіння
Ніжності слуху і рук…
НІхто не хоче слухати.Нікому сказати: «Кохаю, люблю»
Хата твоя – зкраю, біля лісу.Над ним небокрай…
В кімнаті у люстрі якийсь Незнайомець питає:
«Це – кома чи край*?»
КАлитка грошима набита, пихою Еґо… аж лусне от-от
Сидить в Однокласниках, Вконтакті, в ЖЖ
Жижки тремтять, піднімаються тиск… «Ідіот, ти цього хотів?» -
Хлопчик питає… «Роббі, Василько, Роже?»
Тиша…самотність…уже …
ЦІлі давно помічені крейдою
Іноді оком… Іти навмання - що курей доїти
Втрапиш в халепу, не кажи:
«Я не нароком»!
Ясно все і про всіх зрозуміло дурням,
які навіженно про це кричать.
Розум починається з розуміння,
Що він – новонароджене немовлЯ
* край - кінець