Перевод с украинского
К крестам берёзки подбежали близко.
Цветёт духмяно поле и медово.
Раскинув скатерти у обелисков,
Своих солдат тут поминают вдовы.
Уж отзвонили Радоницы звоны,
Молебны у могилок отслужили.
Печальны и задумчивы их взоры,
Ой, затужили вдовы, затужили!
"А мой лежит за Вислою, далеко.
Земли родной хоть горстку б на могилку..."
У жён тех лики, что у скрипки дека,
Когда все струны порваны на скрипке.
"Мой без вести пропал, я и не знаю,
Насыпан, нет ли холмик над родимым.
Как я сейчас чужого поминаю,
Ой, помянули б мужа на чужбине".
"Я ж ничего у Бога не просила.
А мне тогда хоть в прорубь головою!
Да я дитя под сердцем уж носила,
Мне похоронку, а я как завою!"
За Пасхой вскоре День поминовенья.
Вчера как будто… Годы пролетают.
Среди берёз в тени благословенной
Своих солдат вдовицы поминают…
***
«ПРОВОДИ»
Хрести дубові туляться в берізках.
Квітує поле в пахощах медове.
Прославши скатерті при обелісках,
своїх солдатів поминають вдови.
Вже оддзвонили дзвони великодні.
Вже на гробках молебні одслужили.
Такі сумні й задумані сьогодні,
ой, затужили вдови, затужили!
Що мій лежить за Віслою, далеко.
Якби землі хоч рідної на труни.
А ті ж обличчя - як скрипкова дека,
що вже на скрипці порвані всі струни.
А мій пропав десь безвісти, не знаю.
Чи хоч над ним горбочок нагорнули?
Як я ж тепер чужих тут поминаю,
щоб і мого десь люди пом'янули!
А я ж нічого в бога не просила,
мені ж тоді було хоч в ополонку,
що я ж дитя під серцем ще носила,
а вже мені прислали похоронку.
Великий день... Великдень Перемоги..
Все ж наче вчора. А літа минають...
На проводи, в степу біля дороги,
своїх солдатів вдови поминають.
Еще один перевод у Светланы Мулюковой http://www.stihi.ru/2009/11/21/4432