Перевод с украинского стихотворения Лины Костенко
"ТІ ЖУРАВЛІ, І ЇХ ПРОЩАЛЬНІ СУРМИ"
Те журавли, и их прощанья стоны,
Отлетов тех лазурная сюита…
Натянет дождь осенней арфы струны,
Верба коснётся пальчиком сребристым.
Грустна арфистка – рученьки лозою,
По плечики укутана туманом.
Сыграй любви мелодию такую,
Чтоб не дрожать от холода обмана.
Сыграй же мне осенний плач калины,
Сыграй мне всё, о чём душой прошу я.
И не скрипичный ключ, а журавлиный
Тебе над полем в небе нарисую.
ЛІНА КОСТЕНКО "ТІ ЖУРАВЛІ, І ЇХ ПРОЩАЛЬНІ СУРМИ"
Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко,- рученьки вербові! -
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
Поэтический перевод этого стихотворения сделала и Светлана Мулюкова http://www.stihi.ru/2009/11/18/3340