Звідки вітер революцій віє?
Біля Київа, збиралася братва.
Назву мала,ні аби яку - “Пора”!
“Вчителі” навчали там “повадирів”,
Тих, хто на Майдан людей наших повів.
Гасла всі, заздалегіть із США прийшли.
Там і гроші на Майдан вони знайшли.
Революцієй керують кермачі,
Ні, не бідні люди,- паничі.
Вони дули на вугілля наших бід,
І полум'ям палахнув грудневий лід.
Дітлахам вони «цукерки» раздають,
На бунтарське юне серце,«медом» л'ють.
І медові їх слова, зібрали в стан,
Від старого до малого - на Майдан.
Обіцянок не жаліли брехуни,
Заморочили нам голови вони.
Лізли в царські, власні крісла-вупері,
До скарбів моєї країни, до землі.
Щоб для себе,всі скарби наші забрать,
А народові, щоб дулю показать.
2004р.
Ти пам'ятаєшь вірш сумний :
«На панщині пшиницю жала…»?
Коли забув, то ти дурний,
Бо знов, та панщина настала!
2004р.