Василина Иванина
http://stihi.ru/2009/11/02/6062
...Ты не забыл? Как там вблизи костёла
Круги описывали голуби. И снова
огнём зарницы Запад полыхал
Морозец цепкий насквозь пробирал
Над Бугом, на заснеженных ветрах
Душа дрожала, трепетней, чем птах,-
Там нежность котиков
С горчащих вербных веток
озябший мир мне озарила светом...
********
Твій дарунок напровесні...
...Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де захід палахтів огнем заграв,
хапкий мороз аж зашпорами брав,
над Бугом, на засніжених вітрах,
душа ячала, квилила, мов птах, –
там ніжні котики
гірких вербових віт
мені осяяли промерзлий світ...