***

***
Минуло – музикою свята,
Минула музика свята...
А свято це – не день і дата,
Життя, записане в літа.
Літа пекельні, самовбивчі,
Часи окраїнних країн.
І голоси зривають півчі
У храмі з банями без стін.
Високі храми, півчі й зодчі,
Барочні фрески на стіні...
А синє небо впало в очі,
Мов храм розтерзаний, мені.
І шлях на Київ, на Чернігів,
І серединний Козелець,
Варязький шлях і печенігів –
Усе до глав і до сердець.
А ця земля не винувата,
Що тут пройшов Медовий Спас.
І плаче музикою свята,
І плаче музика по нас...