28 октября 2009 г. ушел из жизни удивительный человек, который вернул здоровье тысячам людей - Николай Андреевич Касьян.
http://kp.ua/daily/291009/200075/
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=845790
В его Память публикую это стихотворение, написанное 9.07.2003 во время лечения у Николая Андреевича. Оно детское и корявое, но для меня это память. Память о человеке, который помог и нашей семье. Вечная память ему.
Казав хтось, що Ви лиш шахрай,
Та гріх миритись з цим.
У Вас - безцінний Дар,
Схиляюсь перед ним.
Ваш хист, чуття і Ваши руки
Із року в рік, із дня у день,.
Зціляють чи полегшують ті муки,
Що, як тягар, гнетуть людей.
Ваш дар - від Бога чи Природи
(Кому що ближче до душі),
Ви - гордість нашого народу.
Тож ось - незграбні ці вірші.
Пробачте їх. Я лиш хотіла
Сердечне "дякую" сказать,
Що Ви знайти спроможні сили,
Щоб всім навкруг допомагать.
Кому життя нове дали,
Кому Ви вклали віру в груди -
За всіх спасибі: тих, хто був,
За тих, хто є, і хто ще буде.
Спасибі Вам, що Україна -
Ваш рідний край на всі віки.
Спасибі Вам, що Ви - Людина.
Спасибі Вам, що Ви такий!
/фото автора/