Боюсь молитись на твоє ім'я.
Боюсь, що світ мені заступить знову
Зоря хай найяснішої любові,
Та в тому сяйві згубиться моя
Маленька й непомітна сіра мрія
Лишити за собою світлий слід.
Як вийде — чимось здивувати світ.
А обрій так рожево даленіє,
Так недосяжно-райдужно пала!
О мріє, ти така іще мала,
Така мізерна і така нікчемна,
Невже тебе намріяла даремно?
Невже погасиш те, що так сія?
Боюсь молитись на твоє ім'я!