Світло - тінь
(вінок сонетів)
Посвята маестро І.Т.
1
Радіти ніби і нема причин,
Та варто лиш почати все з початку-
І будні не залишаться без змін,
Якщо покласти радості печатку
На кожне слово, думку, подих, рух-
А це не важко для твоєї волі,
І внутрішній стає чіткішим слух
До коренів прихованого болю.
Хіба не дивна річ? Якась мана:
Скрізь чуєш лихо, а душа сміється.
Коли ж побачиш, що біда мина,
Таємний жаль у серці зостається.
Так, радість без печалі нікуди-
Як в музиці сплелися два лади.
Листопад 1997