Из цикла "Станислав и 11 его освободителей"
Посвящается Квентину Тарантино
5. НИКОЛА
Здесь город друзей, что ищут нирван,
пряча под веками раны.
И вот, будто смертники, прут на таран
испуганные нирваны.
И воздух забит ими, как саранчой:
елозят, царапают, харкают...
И мир нависает глухою стеной,
огромною, словно сидхартха.
И ты замурован тут сотней утех
и больше не выйдешь на волю...
Но, может, спасет этих проклятых всех
непроклятый всадник Никола.
с украинского перевел А.Пустогаров
5. НИКОЛА
Це місто для друзів, що прагнуть нірван,
в повіках ховаючи рани.
І от, наче смертники, пруть на таран
сполохані їхні нірвани,
і гусне повітря, бо це сарана,
що ґзиться і кпиться і харка...
І ось цілий світ вже суцільна стіна,
велика, як справжня сідгартга.
І ти замурований в сто насолод,
і звідси не вийдеш ніколи...
якщо не врятує проклятий народ
непроклятий вершник Никола.