***
Вечора вчорного
чари червоні
через печерні
черева ззовні
входять в оселі,
в зілля та душі,
мавками бавлять,
мокшами душать.
Серденько моє,
теє не бійся.
Я обійшов
з молитвою обійстя.
Обцілував
твої вікна та ґанок.
Ввійдуть до тебе
лиш я та світанок.
Палко вустами
твої зацілую,
мою кохану
відлунню чаклуню!