Дорога эта выбрала меня
(И я дорогу нынче выбираю) -
Судьба моя, строка моя, родня...
Вы знаете, что я об этом знаю.
Мой птичий дух витает в облаках.
Мой птичий крик березами укачан.
Я - Ваша безответная тоска.
Я - Ваша безответная удача.
Мне уходить от Вашего крыльца
Волнисто-синим знаком восклицанья,
Крутым уклоном грустного лица,
Споткнувшись о морщинки расставанья.
Страны чужой холодная рука,
Моей страны задымленные очи, -
Судьба моя, слеза моя, строка
В рябиновых созвездьях многоточий...
Отчаянною силою стихов -
Собою Вашу комнату наполню,
Я, - Ваша безответная любовь,
На небеса заброшенный подсолнух...
Август, 2009. Италия
Я, - ВАШЕ НЕРОЗДІЛЕНЕ КОХАННЯ
(український варіант)
Хіба я знаю, чи здолаю путь,
Якій себе присвячую віднині?..
У цій країні соняхи цвітуть,
Неначе у далекій Україні.
Думки курличуть сумом раз у раз,
Ключі пташині - знаками питання.
У цій країні я спіткала Вас,
Я, - Ваше нерозділене кохання.
Мені Ви дозволяєте піти
Блакитно, стрімко - реченням окличним
І фразами осінних павутин
Вплестись у риси Вашого обличчя.
Нехай Ви не забудете повік
Очей натхненних - істинних поетів.
( Трикрапками - малиновий потік
Розкиданих узбіччям бересклетів)...
Ні сліз. Ні обіцянок. Ні прикрас.
Останнє сонце у тенета ловим.
Я хочу бути соняхом для Вас!
Отим, - щасливим і жовтоголовим...