Навiк благословенна та земля ,
Де ми з тобою разом були ,
Мелодiю кохання чули,
Там в тобi щось величне бачив я.
Свiтила нам тодi одна зоря ,
Гадали ми , що щастя з нами ,
Та помилялися , бо за горами
Воно було , а посмiшка твоя
Менi на спогад залишилась.
I птаха-мрiя крильми билась ,
Коли я зрозумiв - ти не моя...
Навiк благословенна та земля.