Є лише чорне й біле
На чорний бік іду я сміло .
Страшно. Винна.
У смерті капає слина …
І кров моя, чужа яка різниця?
Переді мною мертві лиця …
Я хочу в гору до зірок!
Потрібен лише крок .
Я хочу танцювати!
А спробуй Смерть поцілувати?-
Кажу собі:
-Ти божевільна
- Ні, Я сильна.
Лиш два крила -
І в потойбічча
Мене дорога завела.
Своє обличча
Підвела.
І озирнулась навкруги –
Навколо муки,
Й сміх дитячий...
Сліпий став зрячий,
Дивно. Сумно. Й радість бачу.
А от хтось плаче.
І поруч оплески людей,
І помсти крила.
І напівмертвий іудей
І божевільна сила.
У дзвони б`ють...
І чорне небо -
Для когось світлая зоря ,
І корабель кохання , і моря ...
Тут Бог і Чорт,
Облуда і Огида.
Моралі перший сорт,
І Хвойда кругловида!
Тут темний льох,
І Світла церква,
Тут той хто здох,
І та , яка померла!
Скажені пси гризуть
Священика кістки.
Людині божій тут ти подаси,
І тут ти згинеш навіки!
Намокнеш ти тут під дощем ...
І обігріє сонце.
І нагодує мати тут борщем ...
Побачиш у віконце –
Жорстокі вбивства!
Почуєш - крики ґвалтувань
І співи мироносиць.
Відчуєш горстки сподівань.
Тут вітер душі носить
У Рай і в Пекло навпростець.
Тут небо скаже:
Хай вам грець!
Чума людей тут косить.
Ісус лікує тут завжди...
Живі тут мертвії діди,
Не засихають тут сади ...
Замрійся Вільний -
Йди Сюди!
Тебе простять і проклянуть,
Не чутно тут роки минуть.