Та вже написано відтоді
Чимало слів в твою адресу.
Собі кажу, що мабуть годі,
Бо ти не маєшь інтересу
Ні до освідчення в коханні,
А ні до віршів про любов.
Я не кажу, що це останнє,
Писать буду знов і знов.
Пробач мені за « рідну мову»,
Яку з дитинства став кохати.
До речі, маємо обнову -
Німецьку треба вже вивчати.
Якою б мовой не писати,
Я пам'ятаю оту мить...
І буду я завжди казати:
« КОХАНА,
ХАЙ
ТОБІ
ЩАСТИТЬ!»