.Україно! Де твоїа удача?
Що твої добродії сумні?
Що то, де то, вроді б то, маячіть,
Де то сяють, мабуть то, вогні…
Вроди б то ті и красива дуже,
Що потрібно, вроди б, при тобі:
Та чого ж до тебе так байдужі
И чого то, десь, шукають молоді?
Разгулялись солодкомовні в Україні
Обіцяють кожному добро, та тількі потім
И нихто, ни в чом и никому невинний,
Кожний пихае яскраво на роботи.
А ти хлопці, сиви, косороті
Вигучковують зворушливі слова;
Та придивиться - у них же чорно в роти
И олиї під сивиной нема.
Вони дурять и завжди дурили,
И тепер, як и тоді, не так давно -
Та це ж вони, оті що, обрубали Україні крила
И намагаються її поставить на чуже крило.
А тепер іще одна гучна ватага
Над Україной Підняла келєпи -
Що би вибити из неїі всю наснагу
І віпіклувать лише синдром Мазепи.