І знов блукають в лісі вітра хвилі.
І знов гудуть струмки в моЇй душі.
Збентеженість і сум мене схилили.
Лишаються надія і вірші.
Тебе кохаю я.
Ти - доля моя, мрія.
Кажу тобі про це
я знов і знов.
І щастя вітер
ще для нас повіє.
Бо краще, що буває -
це любов!