Любіть Україну,
Бо ж гине єдина
Без любові вашої
Ранами все вкрила
Тонка шия, впалі груди
Очі посіріли
А річки, озера, ланки
Наче погоріли
Не гудять вже бджоли
Скрізь пекельна зрада
Похватали та розкрали
Така Верховна Рада
Бо в тій Раді є Морози,
Янеки, Склерози
Бійкарі, Вітренки
Та інші курйози
Дуньки, Аньки, Інки
Кажуть: Богослови
Брешуть, грець їм!
Людей дурять – таке моє слово
Хто ж вони?
Різблярки доленьки лихої
Всі чекали – дочекались
Ось вам – отакої!
Ходять, блудять
Рідну мову
Покривають мором
Ой, лишенько, за державу сором!
А всесвітній рекетир
Часів та народів
Ренат! Не співець
Шахтарської долі
Сидить, хрумкає на троні
І все ще на волі
Всіх має він за біомасу
Кому горілки, кому квасу
Кому м’ячем затулить рота
А з дурнями – така робота!
І не тільки він м’ячем
Грає на долоні
Цей кіт гроші людські з’їв
Все, начебто, в законі
Держбюджет в кишені має
І пігулок не ковтає
Весь блищить від бріоліну
Злочинець добру має міну
ПроФФесори отой трон
Грудьми підпирають
Пахана рідної неньки
Квітками закидають
А пихатий – кого в пику,
Кому кістку кине
І радіють божевільні
А матуся гине!
Путінські кацапи
Газ нам перекрили
Знущаються, як уміють
Ледь не задавили!
А зараз волають,
Щоб трубу віддали
Дзюськи вам, панове,
Хоч слухи всілякі ходять,
Анекдоти про Аляску
В хохлів не проходять
Та чи Бог цього не бачить?
А де ж його сила?
І як земля слов’янськая
Цих жмотів породила?
А де ж там наш месія?
Він вже схожий на плаксія
Зразу було усе тихо
Але не стрималось отеє
Помаранчевоє лихо
А хто ж винен?
Знають всі: невістка!
Якщо сам кудись уліз
То вона – як у горлі кістка
Ти ж сам крутнув
Не теє дишло
Розігнав усю команду
Тому нічого і не вишло
В цьому сенсі Віктор наш
Успіху зазнає
Хто першу жінку зруйнував
Державу теж зламає
З жінкою не можна битись –
Подряпає в горлі!
В ситуації такій
Можна б і змиритись
Споконвіку на землі
Була жінка панна
А ця ще й розумниця
Й дуже, дуже гарна!
Жінку любить Україна
А Юлька – файная дівчина
Та єдиний в державі мужчина
З личенька воду можна пити
От тільки б трішки краще жити!
Та чекати щастя теє
Немає вже мочі
Доки сонце зійде
Роса виїсть очі
А згадайте, люди,
Шевченкове слово
Беріть вили та лопати
Та біжіть майданом правдоньку шукати
А як правду не знайдете –
Купіть собі пензлі
Розмалюйте свою хату
Щоб руки не змерзли
Якщо це не допоможе
Треба гартуватись!
По Брегу та Шелтону
Чого нам здаватись?
До виборів доживімо
Стрункі та завзяті
Підемо й запишемо,
Кумів, синів, зятів!
Гуркотом погомоніли
Так воно й ведеться
Помахали кулаками –
Легшенько, здається
Піднімайся, моя земле,
Розкуй свої плечі
Хай квітнуть сади вишневі
Буде це до речі!
Спаси рідних погорільців
Від нечистої сили
Від усіх збоченців
Що тебе загубили
Нехай на краще повернеться
І коли стихне вовча зграя
Любов’ю земленька взірветься
Тоді від края і до края
Відлунням наших мрій
Прийде щасливий новобуд
Кохаймося, мені здається,
Все буде дуже very good!
14.01.09