I буде неповторна мить...

Маргарита Метелецкая
Поки хова життєву суть
Вино в гранчастому флаконі,
Зомлілі квіти спрагло п'ють
Водичку з пляшки на балконі,

А я без відчаю ковтну
Холодну каву на сніданок,
Бодай у думці перетну
Початок дня - червневий ранок...

Вже ластівки впильнують мух -
Не впустять у спітнілу хату,
І вітерець не спинить рух -
Дмухне в хмаринку пелехату,

І буде неповторна мить,
Коли до уст нестиму розу,
І хтось з святих прокаже :"Цить!"
Моєму остеохондрозу....