Поцілунок в останню мить.
Зустріч наша з тобою лине.
У неспокої серце горить,
Знепокоєне сумом днини.
Ранок, кращий з-поміж усіх,
Сонцем – золотом зігріває.
Коли б мали безмежно втіх,
Не корилися б, не вмирали.
Зазирну у твоє вікно,
Може, згадкою, може, словом,
Непокірно, нестримно, бо
Все найкраще в мені – з тобою!