Залишуться в серці два дні чарівної осені
Закінчится листопад…і почнуться спогади
Я в сірому небі не бачу нічого поганого…
Нехай буде дощ, він очистить цю землю від гордості
Як жаль мені жовтого золота, вкриє сніг його…
Я б вічно дивилась в озера дощу на асфальті…
В повітрі відчутний лиш смуток, утихомирення…
І думки мої, що летять слід за птахів зграями.
Не треба ще снігу…ще дощ не пролився зливами
І сльози в душі залишились. Не всі покинули…
Не треба морозу і сонця. Лиш неба сірого…
І листя зів`ялого, втопленого в калюжах.