Ти згубна звичка, але я тебе кохаю
Втрачаю розум, від твоїх очей
Я увійшов в твої дитячі думки
Мені не шкода, суму і ночей
Я змерз у павутинні, я згасаю
І у вісні я бачу плач дітей
Вони лелють мрію і втрачають
Останній подих, згубних цих ідей
Життя моє слизьке, немов калюжа
Крилаті фрази й філософський вірш
Втрачати нічого, я маю лиш секунди
І захід сонця і ………………………..
Sidi 12|01|09