Мово українська!Колискова пісне!
В юності тебе я чом не шанувала?
По нерозумінню,тільки не навмисне,
бо до мов заморських надто хисту мала.
Бо в краї далекі доля заманила
І навчила різним іноземним мовам.
Та чим далі ненька-Україна мила,
Ближче тим до серця українське слово.
На якій ще мові можна розказати
як щебече гарно соловейко в гаю?
І про Дніпр широкий пісню заспівати,
про криницю в полі і дівчину Галю!?
На якій ще мові можна розповісти
як летять лелеки,пахнуть чорнобривці,
Як лягають роси в трави шовковисті,
Як дитя матуся гладить по голівці?!
Ти прости невдячну,рідна Україно,
За мої визнання,може запізнілі.
Ти прости,як мати вибачає сина,
Що заплив далеко на життєвій хвилі.
Ти дозволь до тебе в гості завітати,
Пальцями торкнутись кожної травинки,
Досхочу на мові рідній розмовляти,
На чарівній мові Лесі Українки!