Вийшла заміж за бугая.
Вірші та музика Назарій Феодосіадіс
У селі, де ставки і верби при дорозі.
Паслася кобилка, на зеленом лузі.
Воза не тягала, упряжі не мала,
Тільки їла - спала, воду попивала.
Були гарними бока, була гарна спина.
Були гарні очинята, була гарна грива.
Все собі скакала, хвоста задирала.
Коли сонечко сідало, в стойло не ставала.
Якось сонечко зайшло, місяць заховався.
Хтось під хвіст лизнув її і конем назвався.
Казав що він гарний кінь, цінної породи.
Що за неї він піде, і в огонь, і в воду.
Цілу ніч вони лизались, терлися боками.
Про майбутне мріяли, як підуть роками.
Діточками заведуться, хліва побудують.
Сіна в літку заготують, в зимку прогодують.
Рано - вранці вже кобила, відкривае очі:
Бачить поруч бик лежить і як кінь гигоче.
Не лякайся моя люба, я тебе кохаю.
І породою коня, себе нарікаю.
Завела до коваля, підкувать копита.
На комору привела, накормила житом.
А на спину бугая сідло накладають
І від щірої душі, конем величають.
Програш.
Хочеш будеш вороним, робить при базарі.
Будеш там ти головним, будеш ти хозяін.
Буде в тебе їсти, пити, буде що бажаеш.
Раз кобілку нашу любу, сильно ти кохаєш.
Вийшла заміж за бугая і бока упали.
Хвіст упав, облізла грива, оченьки запали.
Сама сіє, сама жне, та сама горає.
А бугай спить біля ставу, мух хвостом ганяе.
Я не здатний до роботи, нехай коні пашуть.
Кращого життя не бачив, тай не хочу бачить.
Моє діло їсти, пити і дітей робити.
Кому це не до вподоби, буду пику бити.
Програш.
Бугая як не вдягай, буде він бугаєм.
Хоть копита підкувай, піде він за гаемю.
Йому краще підійде, цеп с кільцем до носа.
Щоб кобил не гвалтував, ждав свого покоса.
Дорогі мої кобили, я вас умоляю.
Не розводьте свою кров, з кровушкой бугая.
Краще хай вас кінь кохає, з вами віз тягне.
А бугай стоїть у стойлі і коров любе.