***

Антонина Ланчевская
Всі бруківки заплакані
Я дивлюсь в оченята хмар
Та крізь небо залатане
Ллються тисячі слізних мар.

Моя Осінь кохається
Із туманом ранкових площ
Й за вікном усміхається
Мій улюблений дощ.

Він стукочить по дАхах
Сонних тихих будівель
Під віконечком птахи
Все змагаються з співів

І смарагдове листя
На деревах вздовж трас
Нам шепоче ту пісню,
Що наснилась не раз...