Утра ее невесомо легки,
дни ее тёмны, тяжки и сладки.
Женщины чистят половики,
будто бы полют грядки.
Небо ее, как бутылки стекло.
Демонов прячет полеты.
Перетекает по горлу тепло
желтое, будто мед в соты.
Почтовая сумка с последним письмом,
теплые бары гасят озноб.
Видишь, кометы с цветастым хвостом,
словно фазаны, влетают в сугроб.
Всех, кто бредет по долгой зиме,
ждать кто-то дома остался.
На все, что выпадет в этой тьме,
терпкая ляжет усталость.
ДЫмы густые держать в вышине,
тьмы тихий слушать ход -
щука шевелится на глубине,
кристаллом врастая в лед.
с украинского перевел А.Пустогаров
+ + +
Темна й солодка пора зими.
Важкі вечори, невагомі ранки.
Жінки, що чистять в снігу килими,
мов обробляють земельні ділянки.
Низького неба пляшкове скло
з зеленими демонами та зірками,
і перетікає горлом тепло,
ніби жовті меди щільниками.
Поштова торба з останнім листом,
теплі бари і мокрі монети,
комети з довгим яскравим хвостом,
як фазани залітають в замети.
Всіх подорожніх по довгій зимі
будуть вірно чекати удома.
На всьому, що діється в цій пітьмі,
буде лежати терпка утома.
Так би й палити густі дими,
так би й слухати в темінь тиху,
як щука рухається в глибині,
бурштином вмерзаючи в кригу.
(2009)