Навіщо це життя без тебе,
Навіщо все, коли тебе нема?
І іншого мені не треба –
Без тебе моє серце замира…
Без посмішки твоєї, без цілунків
Не зможу жити це життя,
Без теплих слів, були що як дарунки
Я поринаю в забуття!
З тобою у безодню поринала,
Що заколисує на хвилі почуттів,
З тобою море ніжності пізнала,
Мою ти сплячу душу розбудив.
Тепер не можу жити я без тебе,
Без ніжних вуст твоїх п’янких,
Без слів, без подиху, без тебе,
Вже сенс життя для мене зник…